Інформація є динамічним об'єктом, що
утворюється в момент взаємодії об'єктивних даних і суб'єктивних методів. Як і
всякий об'єкт, вона має властивості (об'єкти характеризують їх властивості).
Характерною рисою інформації, що відрізняє її від інших об'єктів природи і
суспільства, є розглянутий вище дуалізм: на властивості інформації впливають як
властивості даних, які складають її змістовну частину, так і властивості
методів, взаємодіючих з даними в ході інформаційного процесу. По закінченні
інформаційного процесу властивості інформації переносяться на властивості нових
даних, тобто властивості методів можуть переходити на властивості даних.
Можна привести чимало
різноманітних властивостей інформації. Кожна наукова дисципліна розглядає ті
властивості, що їй найбільш важливі. З погляду інформатики найбільш важливими
представляються наступні властивості: об'єктивність, повнота, вірогідність,
адекватність і актуальність інформації.
Об'єктивність і суб'єктивність
інформації. Поняття об'єктивності інформації є
відносним. Це зрозуміло, якщо врахувати, що методи є суб'єктивними. Більш
об'єктивною прийнято вважати ту інформацію, у яку методи вносять менший
суб'єктивний елемент. Так, наприклад, прийнято вважати, що в результаті
спостереження фотознімка природного об'єкта чи явища, утвориться більш
об'єктивна інформація, чим у результаті спостереження малюнка того ж об'єкта,
виконаного людиною. У ході інформаційного процесу ступінь об'єктивності
інформації завжди знижується. Цю властивість враховують, наприклад, у правових
дисциплінах, де по-різному обробляються показання осіб, що безпосередньо
спостерігала події або одержали інформацію непрямим шляхом (за допомогою
умовиводів чи зі слів третьої особи). Не в меншому ступені об'єктивність
інформації враховують в історичних дисциплінах. Ті самі події, зафіксовані в
історичних документах різних країн і народів, виглядають зовсім по-різному. В
істориків є свої методи для тестування об'єктивності історичних даних і
створення нових, більш достовірних даних шляхом зіставлення, фільтрації і
селекції вихідних даних. Звернемо увагу на те, що тут мова йде не про
підвищення об'єктивності даних, а про підвищення їхньої вірогідності (це зовсім
інша властивість).
Повнота інформації.
Повнота інформації багато в чому характеризує якість інформації і визначає достатність
даних для прийняття рішень чи для створення нових даних на основі вже існуючих.
Чим повніші дані, тим ширший діапазон методів, які можна використовувати, тим
простіше підібрати метод, що вносить мінімум погрішностей у хід інформаційного
процесу.
Вірогідність інформації.
Дані виникають у момент реєстрації сигналів, але не всі сигнали є «корисними» —
завжди є присутнім якийсь рівень сторонніх сигналів, у результаті чого корисні
дані супроводжуються певним рівнем «інформаційного шуму». Якщо корисний сигнал
зареєстрований більш чітко, чим сторонні сигнали, вірогідність інформації може
бути більш високою. При збільшенні рівня шумів вірогідність інформації
знижується. У цьому випадку для передачі тієї ж кількості інформації потрібно
використовувати або більше даних, або більш складні методи.
Адекватність інформації —
це ступінь відповідності реальному об'єктивному стану справи. Неадекватна
інформація може утворюватися при створенні нової інформації на основі неповних
чи недостовірних даних. Однак і повні, і достовірні дані можуть призводити до
створення неадекватної інформації у випадку застосування до них неадекватних
методів.
Доступність інформації —
міра можливості одержати ту чи іншу інформацію. На ступінь доступності
інформації впливають одночасно як доступність даних, так і доступність
адекватних методів для їхньої інтерпретації. Відсутність доступу до даних чи
відсутність адекватних методів обробки даних призводять до однакового
результату: інформація виявляється недоступною. Відсутність адекватних методів
для роботи з даними в багатьох випадках призводить до застосування неадекватних
методів, у результаті чого утвориться неповна, неадекватна чи недостовірна
інформація.
Актуальність інформації —
це ступінь відповідності інформації поточному моменту часу. Нерідко з
актуальністю, як і з повнотою, пов'язують комерційну цінність інформації.
Оскільки інформаційні процеси розтягнуті в часі, то достовірна й адекватна, але
застаріла інформація може призводити до помилкових рішень. Необхідність пошуку
(чи розробки) адекватного методу для роботи з даними може призводити до такої
затримки в одержанні інформації, що вона стає неактуальною і непотрібною. На
цьому, зокрема, засновані багато сучасних систем шифрування даних з відкритим ключем. Особи, що не володіють
ключем (методом) для читання даних, можуть зайнятися пошуком ключа, оскільки
алгоритм його роботи доступний, але тривалість цього пошуку настільки велика,
що за час роботи інформація втрачає актуальність і, відповідно, зв'язану з нею
практичну цінність.
